До складу психологічної служби ліцею входить практичний психолог та соціальний педагог закладу освіти.
Практичний психолог здійснює психологічне забезпечення освітнього процесу в закладі освіти. Соціально-педагогічний патронаж здійснює соціальний педагог.
Психологічна служба ліцею забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку здобувачів освіти, мотивів їх поведінки та діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, гендерних та інших індивідуальних особливостей, сприяє створенню умов для виконання освітніх і виховних завдань закладів освіти.
- збереження та зміцнення психічного та соціального здоров’я, сприяння особистісному, інтелектуальному, фізичному і соціальному розвитку здобувачів освіти шляхом доповнення сучасних методів навчання та виховання ефективними психолого-педагогічними технологіями;
- сприяння забезпеченню психологічної безпеки, надання психологічної й соціально-педагогічної допомоги всім учасникам освітнього процесу.
Мета діяльності психологічної служби:
- сприяння створенню умов для соціального та інтелектуального розвитку здобувачів освіти; - охорона психічного здоров’я, надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти.
У своїй діяльності психологічна служба керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», «Про охорону дитинства», «Про соціальні послуги» та іншими законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Положенням про психологічну службу у системі освіти України
Психологічна служба співпрацює з органами охорони здоров’я, соціальної політики, молоді та спорту, внутрішніх справ, іншими органами виконавчої влади, а також комунальними закладами соціального захисту дітей, підтримки сімей, дітей та молоді, фахівцями із соціальної роботи об’єднаних територіальних громад, громадськими організаціями.
Працівники психологічної служби ліцею підпорядковуються директору з усіх питань діяльності.
Тривалість робочого дня практичного психолога і соціального педагога закладу освіти – 4 годин (2 години - практична діяльність, 2 години методично - організаційна робота). Свою діяльність працівники психологічної служби здійснюють як у закладі освіти (психологічна просвіта, діагностична, консультативна, освітня діяльність, обробка результатів досліджень тощо), так і за його межами (підготовка до проведення заходів, оформлення робочої документації, планування, звітність, робота у навчально-методичних та наукових центрах, громадських організаціях тощо).
Напрями діяльності працівників психологічної служби:
- діагностика виявлення причин труднощів у навчанні, інтелектуальному розвитку, соціально--психологічній адаптації; вивчення та визначення індивідуальних особливостей динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей в освітньому процесі, професійному самовизначенні;
- профілактика своєчасне попередження відхилень у розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому процесі;
- корекція усунення виявлених труднощів соціально-психічного розвитку здобувачів освіти, зниження ризиків проблем адаптації до освітнього середовища, схильності до залежностей та правопорушень, різних форм девіантної поведінки;
- навчальна діяльність форма активного співробітництва, направлена на удосконалення, розвиток, формування особистості;
- консультування багатофункціональний вид індивідуальної та групової роботи, спрямований на вирішення запитів, з якими звертаються учасники освітнього процесу;
- зв’язки з громадськістю діяльність, спрямована на досягнення взаєморозуміння, співпрацю між окремими особами, колективами, соціальними групами, організаціями, державними органами управління;
- просвіта формування психологічної та соціальної компетентності учасників освітнього процесу.
Практичний психолог закладу освіти здійснює:
- психологічне забезпечення освітнього процесу;
- психологічний супровід психічного, розумового, соціального і фізичного розвитку здобувачів освіти;
- психологічну діагностику та аналіз динаміки психічного, розумового і соціального розвитку здобувачів освіти;
- психологічний супровід адаптації до умов освітнього процесу;
- реалізацію розвивальних, профілактичних, просвітницьких, корекційних програм з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей здобувачів освіти;
- консультативну допомогу всім учасникам освітнього процесу з питань навчання, виховання здобувачів освіти, особистісного та професійного розвитку тощо;
- роботу з постраждалими від насильства дітьми тощо.
Практичний психолог закладу освіти сприяє:
- формуванню у здобувачів освіти відповідальної та безпечної поведінки в ситуаціях ризику, навичок здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров’я, готовності до самореалізації;
- профільному та професійному самовизначенню здобувачів освіти, формуванню життєвої компетентності;
- формуванню соціально комунікативної компетентності обдарованих дітей;
- попередженню та профілактиці професійного вигорання педагогічних працівників;
- формуванню психологічної готовності учасників освітнього процесу до взаємодії в інклюзивному середовищі з дитиною з особливими освітніми потребами;
- формуванню психологічної культури учасників освітнього процесу;
- попередженню будь-яких видів і форм насильства та конфліктів серед здобувачів освіти;
- формуванню небайдужого ставлення здобувачів освіти до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування педагогів про випадки домашнього насильства і конфліктів серед здобувачів освіти, що стали їм відомі.
Соціальний педагог закладу освіти здійснює:
- соціально-педагогічний супровід здобувачів освіти, колективу та мікрогруп, осіб, які потребують піклування чи перебувають у складних життєвих обставинах;
- та профілактичну роботу серед учасників освітнього процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, злочинності, алкоголізму, наркоманії тощо;
- вивчення та аналіз соціальних умов розвитку здобувачів освіти, мікроколективу (класу чи групи), шкільного, студентського колективу в цілому, молодіжних і дитячих громадських організацій.
Соціальний педагог закладу освіти бере участь у:
- роботі педагогічної ради, психолого-педагогічних консиліумів, семінарів і засідань методичних об’єднань;
- плануванні і реалізації завдань соціалізації здобувачів освіти, адаптації їх у новому колективі і соціальному середовищі;
- наданні допомоги дітям і сім’ям, що перебувають у складних життєвих обставинах або потребують посиленої педагогічної уваги чи мають особливі освітні потреби, в тому числі постраждалим від насильства та військових конфліктів.
Соціальний педагог закладу освіти сприяє:
- взаємодії закладів освіти, сім’ї та суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам (законним представникам);
- захисту прав здобувачів освіти від будь-яких видів і форм насильства, представляє їхні інтереси у правоохоронних і судових органах тощо;
- формуванню у здобувачів освіти відповідальної поведінки, культури здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров’я;
- попередженню конфліктних ситуацій, що виникають під час освітнього процесу.
Практичний психолог та соціальний педагог закладу освіти мають окремі кабінети для групової та індивідуальної роботи, що забезпечуються необхідними технічними засобами, канцелярським приладдям, навчально-методичними матеріалами тощо.
Працівники психологічної служби здійснюють індивідуальну діагностику, корекцію за запитом учасників освітнього процесу, отримавши письмову згоду батьків (законних представників). Зазначена згода може бути відкликана у будь-який момент.
Психологічна підтримка учасників освітнього процесу під час війни
Якщо ви перебуваєте у стресовій ситуації, для зняття психоемоційного напруження можна виконати вправи за посиланнями:
"Квітка та свічка" https://youtu.be/hVTqEEVUZaw
"Ледачий кіт" https://youtu.be/NHBEUdOaHg8
"Лимон" https://youtu.be/hguSKqCOJOM
"Черепашка" https://youtu.be/Ox_vERq7Gu4
"Пір’їна/статуя" https://youtu.be/nvT2vyWfa6I https://youtu.be/-q4NeH6t7Iw https://youtu.be/acY7OXhPJ1A https://youtu.be/zdZj0aoTfX4 https://youtu.be/Z3lHzbW4eQ4 https://youtu.be/01vunKxw2wQ https://youtu.be/hsh6_UfRekI https://youtu.be/j8WivV4e2gA https://youtu.be/4NjGc1QYur8 https://youtu.be/tQrNeTGYpkQ https://youtu.be/BzF3w0bwqj8 https://youtu.be/G8SdLwKW1JA
https://youtube.com/shorts/beeAC-XSKeA?feature=share https://youtu.be/XOaN3ybDxdI https://youtu.be/qafJxcwFRto https://youtu.be/61P3zRncyGE https://youtu.be/a7HkrcSq518 https://youtu.be/2-m44m1joYk https://youtu.be/v4kpiJz6nL4
https://drive.google.com/file/d/17SEvUsD_-
V7KK5mb1sXsP1nDSII5m_Uh/view?usp=drivesdk
Рекомендації для зняття психологічного напруження, зниження тривожності
Є багато маленьких хитрощів, які допоможуть людині впоратися з емоційним перевантаженням:
1.Порахуйте до 10 та лише потім повертайтеся до травматичної ситуації.
2.Простежте за своїм диханням. Повільно вдихайте й на деякий час затримайте дихання. Видихайте поступово, через ніс. Прислухайтеся до своїх відчуттів.
3.Наберіть води та повільно випийте воду, сконцентруйтеся на своїх відчуттях води.
4.Знайдіть якийсь невеличкий предмет і уважно розгляньте його не менше чотирьох хвилин,ознайомлюючись з кольором, формою, структурою так ретельно, щоб можна було уявити предмет із заплющеними очима.
5.Погляньте на небо, розгляньте все, що ви бачите на ньому.
6.Змочіть обличчя холодною водою.
7.Вийдіть з того приміщення , де вас знайшов стрес.
Для того, щоб ці методи допомогли, їх треба знати напам’ять і постійно виконувати.
Як здолати хвилювання перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією?
• Ретельно вивчайте матеріал.
• Не бійтеся наближення тестування, контрольної роботи, підсумкової атестації.
• Сприймайте це як можливість показати обширність своїх знань і отримати винагороду за виконану вами роботу.
• Потрібно добре виспатися в ніч перед перевіркою знань.
• Відведіть собі час із запасом, особливо для справ, які треба виконати заздалегідь, приходьте на урок незадовго до початку.
• Розслабтеся перед тестом, контрольною роботою, підсумковою атестацією.
• Не прагніть повторити весь матеріал в останню хвилину.
• Не приходьте на урок з порожнім шлунком.
Кодекс честі учня
- Вчитися не заради оцінки, а для здійснення гуманних, патріотичних цілей і досягнень.
- Направляти свою навчальну діяльність на глибоке оволодіння знаннями з основ наук, бути ініціативним, самостійним, найповніше виявляти себе.
- Дотримуватися вимог школи, правил внутрішнього розпорядку, гідно вести себе.
- Бути ввічливим у спілкуванні з товаришами, учителями, старшими людьми, шанобливо ставитися до батьків.
- Турбуватися про молодших.
- Виявляти милосердя.
- Дбати про пристойний зовнішній вигляд, власну гігієну.
- Не допускати куріння, не вживати спиртних напоїв, наркотичних засобів.
Поради з самовиховання
1. Коли берешся за будь-яку справу, подумай: який результат повинен отримати.
2. Берись за справу сміливо і не відступай, поки її не виконаєш. Якщо в кінці тижня або цього дня залишаються не виконаними один чи два запланованих тобою пункти, перепиши їх у план на наступний тиждень(наступний день).
3. Візьми собі за правило обов’язково аналізувати: чому саме ти не виконав той чи інший пункт. Намагайся сам усувати причини невиконання. Спочатку це вважатиметься важким, але з часом ти зрозумієш, що головне – це правильно оцінювати свої сили і не гаяти марно часу.
4. Ніколи не практикуй перенесення виконання справи на наступний день. Приступай до виконання запланованого одразу ж без зволікань.
5. Не роби жодних попускань, навчися своїм примхам відповідати коротко, але твердо –"ні”.
6. Навчися сам собі наказувати, будь до себе непохитним,але став перед собою завдання реальні, ні в якому разі "не заривайся”, бо не спрацює внутрішній наказ ”Так треба”, "Я мушу”.
7. Спробуй проаналізувати: на що ти переважно витрачаєш свій вільний час?
8. Твій організм здатий до тривалих навантажень, але, щоб уникнути стомлення, переборюй втому, змінюй види діяльності протягом дня.
9. Приймаючи на себе будь-яке завдання, навчися слухати уважно вказівки дорослих. Користуйся нотатками, щоб нічого не пропустити повз увагу і зберегти час.
7 порад учню
Порада перша і найтяжча. Ніколи не намагайтеся отримати все і відразу. Пам'ятайте, що успіх - це насамперед праця. Не вірте красивим фільмам, де щоб досягти успіху досить бути вродливим чи багатим.
Порада друга - про любов. Обов’язково зміни своє відношення до людей, які тебе оточують. Хочеш, щоб тебе любили люди - полюби їх сам. Подумай, чи подобаються особисто тобі егоїстичні, нетерпимі до чужих думок люди? То чому, якщо ти саме такий, повинні любити тебе?
Порада третя - особлива. Потрібно на деякий час забути, що ти особливий, не такий як всі. Запам'ятай, що про це знає лише твоя мама і ти сам.
Порада четверта - про найдорожче. Полюби себе насамперед сам. Це не значить, що ти повинен любуватися собою в дзеркало. Просто стався з повагою до свого тіла, не отруюй його алкоголем та іншими ядами.
Порада п'ята - пріоритетна. Не розпорошуй свої сили відразу у всіх напрямках. Вибери кілька важливих для тебе справ і наполегливо вдосконалюйся саме в них. Хоча спробувати себе в нових справах ніколи не завадить. Хто зна, можливо, саме там чекає на тебе успіх, сидить собі і жде, коли ж ти його віднайдеш.
Порада шоста - навчайся! Навчайся все своє життя. Ніхто не заперечує, що ти і так багато знаєш та умієш. Добре, що ти знаєш, скільки часу тривала столітня війна (100?!), чудово, якщо ти можеш відрізнити комп'ютерний вірус від вірусу грипу, вітаю, якщо зумієш своїми руками забити звичайний цвях в цегляну стіну.
Порада сьома і остання (по списку, а не по значенню!) Отже, ти хочеш досягти успіху? То чого ж тоді чекаєш і витрачаєш свій дорогоцінний час на читання цих порад? Давай, не сиди, пора уже щось зробити своїми руками.
УМІЙ ВОЛОДІТИ СОБОЮ
1. Пам’ятайте: найкращий спосіб боротьби з душевним неспокоєм – постійна зайнятість.
2. Щоб забути свої напасті, намагайся зробити приємне іншим. Роблячи добро іншим, робиш добро собі.
3. Не намагайся змінювати чи перевиховувати інших. Набагато корисливіше і безпечніше зайнятися самовихованням.
4. Пам’ятай: кожна людина – така ж яскрава й унікальна індивідуальність, як і ти, приймай її такою, якою вона є. Намагайся знайти в людині позитивні риси, вмій бачити її достоїнства і в стосунках з нею спробуй опиратись саме на ці якості.
5. Май мужність від щирого серця визнавати свої помилки. Уникай зазнайства і дозування.
6. Вчися володіти собою! Гнів, дратівливість, злість спотворюють людину. Егоїзм – джерело багатьох конфліктів. Виховуй в собі терпіння, пам’ятай, що «рана заживає поступово». Не через дрібниці.
7. Будь-яка справа починається з першого кроку!
8. Пам’ятай: перешкоди нам даються задля нашого розвитку.
9. Людина, має необмежені можливості самовдосконалення, причому в усіх галузях СВОЄЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.
10. Будь толерантною особистістю.
Перед олімпіадою
1. Перш ніж почати підготовку до олімпіади, варто обладнати місце для занять: забрати зайві речі, зручно розташувати потрібні підручники, посібники, зошити, папір, олівці і т.п. Психологи вважають, що добре ввести в такий інтер’єр для занять жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Не треба переклеювати заради цього шпалери або змінювати штори, досить якоїсь картинки в таких тонах, естампа, що зрештою можна зробити і самому, використовуючи, наприклад, техніку колажу.
2. Приступаючи до підготовки до олімпіади, корисно складати план.
3. Для початку добре визначити, хто ви – «сова» чи «жайворонок», і в залежності від цього максимально завантажити ранкові або, напроти, вечірні години.
4. Складаючи план на кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні буде вивчатися. Не взагалі: «Небагато позаймаюсь», а що саме сьогодні будете учити, які саме розділи якого предмета.
5. Звичайно, добре починати – поки не втомився, поки свіжа голова – з самого важкого, з того розділу, що гірший за все. Але буває і так, що знайомитися не хочеться, у голову нічого не йде. Коротше, «немає настрою». У такому випадку корисно почати, навпроти, з того, що знаєте краще, з того матеріалу, що вам найбільше цікавий і приємний. Можливо, поступово справа піде.
6. Обов’язково варто чергувати роботу і відпочинок, скажімо, 40 хв. занять, потім 10 хв. – перерва. Можна в цей час вимити посуд, полити квіти, зробити зарядку.
7. Готуючись до олімпіади, не треба прагнути до того, щоб прочитати і запам’ятати напам’ять весь підручник. Корисно повторювати матеріал з питань. Прочитавши питання, спочатку згадаєте й обов’язково коротко запишіть усе, що ви знаєте з цього питання, і лише потім перевірте себе за підручником. Особливу увагу зверніть на підзаголовки чи глави параграфа підручника, на правила і виділений текст. Перевірте правильність дат, основних фактів. Тільки після цього уважно, повільно прочитайте підручник, виділяючи головні думки, – це опорні пункті відповіді.
8. Наприкінці кожного дня підготовки варто перевірити, як ви засвоїли матеріал: знову коротко запишіть плани всіх питань, які були пророблені в цей день.
ЯК ГОТУВАТИ ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ
1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.
2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.
3. Навчися користуватися словниками й довідниками. З’ясуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.
4. Якщо в тебе є комп’ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.
5. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначити, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.
6. Між уроками роби перерви.
7. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам’ятати.
8. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацюй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів. (Ключові слова – найважливіші в кожному абзаці).
9. Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, рівномірно розподіляючи навантаження.
10. Готуючись до усних уроків, використовуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти й запам’ятати матеріал.
11. Складай план усної відповіді.
12. Перевіряй себе
ЯК УДОСКОНАЛИТИ СВОЮ УВАГУ
1. Якщо ти неуважний, це означає, що твоя увага спрямована на щось інше. Визнач її об’єкт. Подолай суперника. Спрямуй силу уваги, куди слід.
2. Увага є і умовою, і результатом твоєї діяльності.
3. Якщо ти уважний – засвоїш матеріал, є концентрація уваги потребує твоїх свідомих дій.
4. Готуй все необхідне до початку уроку. Твоя організованість сконцентрує твою увагу.
5. Ти повинен ставити своїй увазі чіткі завдання: на що саме вона має бути спрямована.
6. Оскільки при втомі керування увагою погіршується, для її відновлення потрібно вчасно відпочивати, займатися автотренінгом, використовувати спеціальні вправи.
7. Використовуй здатність незвично привертати увагу. Уявляй звичайне як не звичай (наприклад, ти інопланетянин і сидиш на уроці землян).
8. Під час виконання завдання час від часу запитуй себе: «Про що я думаю?».
9. Якщо ти виявив, що твоя увага розсіюється, достатньо буває одного цього запитання. Якщо не допомогло – зміні положення тіла, або почитай вголос, підсилюючи чи зменшуючи силу звуку.
10. Зосередженню уваги допоможуть і прості запитання, які ти можеш ставити собі час від часу: «На яке запитання щойно відповідав однокласник?», «Яке запитання щойно поставив учитель?».
11. Якщо ти не зміг зосередитися на виконанні завдання – просто повтори його, можна вголос.
12. Структуруй матеріал конспекту, підручника (створюй таблиці, схеми тощо). Тоді обсяг уваги збільшується.
13. Намагайся набути максимальну кількість навчальних навичок, вони здійснюються без участі уваги. Вона потрібна тобі для нового, цікавого, важливого.
14. Перевіряйте з сусідом по парті роботи один одного, це сприяє розвитку уваги.
15. Щоб привернути свою увагу до матеріалу уроку, знаходь те, чим він пов’язаний з твоїм досвідом, інтересами.
16. Більше працюй з підручниками, оскільки це тренує увагу.
17. Не поспішай при зміні видів роботи. Зважай на те, що внаслідок неповного, незавершеного переключення уваги можуть виникати помилки.
18. Не намагайся робити багато справ одночасно, бо частий перехід від однієї діяльності до іншої зменшує увагу.
19. Враховуй, що ступень і обсяг уваги пов’язані зворотною залежністю – збільшення обсягу елементів, що сприймається, викликає зменшення уваги і навпаки. Тому важливий матеріал повторюй окремо.
20. Вигадай свій власний жест (по коліну плеснути, смикнути себе за вухо…). Коли твоя увага зменшується цей рух м’язів допоможе тобі відновити її концентрацію.
21. Знаходь чинники, які сприяють підсиленню твоєї уваги (легка музика при читанні, відповідне освітлення тощо).
22. Враховуй вплив природних чинників: в дощовий день концентрація уваги зменшується, а отже тобі потрібно приділити більше часу (повторень) для виконання завдань.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
№ 1/3022-23 від 01 березня 2023 року
Керівникам департаментів(управлінь)
освіти і науки обласних, Київської
міської військових адміністрацій
Керівникам закладів освіти
Щодо поширення агресивної
субкультури серед підлітків
Шановні колеги!
Міністерство освіти і науки України занепокоєне ситуацією щодо поширення агресивної субкультури серед підлітків.
Як уже відомо, минулими вихідними підлітки масово збирались у центрі українських міст і готувались влаштувати сутички та бійки. Правоохоронці не допустили конфліктів і понад 700 учасників масового зібрання затримали й передали ювенальній поліції. Більшість із затриманих – це неповнолітні. За такі дії передбачено як адміністративну (для батьків неповнолітніх), так і кримінальну відповідальність, яка наступає із 14-ти років.
Затримані називають себе учасниками "ПВК Рьодан" — це нова субкультура, яка натхнена японським аніме та поширилась нещодавно у Росії.
Правоохоронці переконані, що дії "ПВК Рьодан" — це спроба росіян використати дітей для дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні.
Більш детальна інформація розміщена на сайті Національної поліції України. Ресурс доступу.
За твердженням психологів, більшість підлітків стають учасниками різних течій чи субкультур через дві важливі потреби — соціалізації та приналежності. До небезпечних субкультур схильні ті, хто невпевнений у собі, має низьку самооцінку і комплекси, у кого є труднощі у спілкуванні, відсутні друзі, напружені стосунки з ровесниками чи батьками, несприятлива сімейна ситуація; хто протягом довгого періоду зазнавав цькування та буллінгу.
Ще одна причина того, чому неповнолітні стали жертвами провокацій — проживання досвіду війни. Підлітки самі собою емоційно нестабільні, а під час війни їхня емоційна нестабільність зростає удесятеро. Зазвичай, подібні психологічні операції, на кшталт "ПВК Рьодан", ворог запускає, орієнтуючись на емоційно нестабільну аудиторію.
З метою припинення масових протиправних дій, аби застерегти дітей від необдуманих вчинків, подолання конфліктів та формування толерантних стосунків серед представників різних субкультур сучасної молоді, рекомендуємо:
- з’ясувати першопричини, які спонукали підлітків приєднатися до небезпечних субкультур та надати відповідну допомогу в їх подоланні;
- ознайомити учасників освітнього процесу із існуючими молодіжними субкультурами, їхніми основними рисами, позитивним і негативним спрямуванням;
- з’ясувати позитивну роль молодіжних субкультур у процесі адаптації і самоствердження юної особистості;
- провести заняття з елементами тренінгу «Всі ми – різні, всі ми – рівні», творчі дискусії на тему «Молодіжні субкультури: за і проти», «Вчимося бути толерантними», «Що спільного?», «Біла ворона», «Чарівне озеро»;
- створити колажі «Світ толерантності» і «Світ інтолерантності», «Риси толерантної особистості» тощо.
Для того, щоб навчити дітей безпечній поведінці у виховній системі закладу освіти необхідно систематично приділяти увагу національно-патріотичному вихованню, культурі взаємостосунків школярів, методам ненасильницького спілкування тощо.
Педагогам необхідно налагодити взаємодію з батьками, зокрема:
- рекомендувати батькам звертати увагу на контент, який споживає дитина й бути в курсі її інтересів;
- разом з дитиною пройти базовий курс кібербезпеки й обговорити його;
- слідкувати, чи не відбувається у дитини різких перепадів настрою;
- проводити більше часу зі своїми дітьми та вибудовувати довірливі стосунки;
- звертати увагу на поведінку дітей, коло спілкування та способи проведення дозвілля.
Батькам, у яких складна комунікація з підлітками, варто звернутись до практичного психолога закладу освіти, або, наприклад, до фахівців проєкту Міністерства освіти і науки України та UNICEF "Поруч" , де можна отримати безкоштовну допомогу з метою формування нових життєвих цінностей, розвитку вольових якостей, поліпшення взаємин дитини з батьками та ровесниками тощо.
Зміст листа просимо довести до відома керівників органів управління освітою різного рівня, керівників та педагогічних працівників закладів освіти з метою запобігання протиправним діям підлітків в умовах воєнного стану, організації превентивних заходів щодо формування толерантних стосунків.