Методичний кабінет

Методичні рекомендації

КЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради“ щодо здійснення профілактичної роботи в закладах освіти з питань протидії вживанню наркотичних засобів та психотропних речовин

Діти та підлітки значну частину свого життя проводять в освітньому закладі. Освітнє середовище відіграє важливу роль у створенні умов для здобуття знань, формуванні ставлень та виробленні життєвих навичок, зокрема таких, які потрібні здобувачам освіти, щоб уникнути та запобігти ризиків для власного здоров’я, наприклад, пов’язаних із вживанням алкоголю та наркотиків. Саме тому в закладах освіти надважливого значення набуває здійснення профілактичної роботи щодо негативних явищ, зокрема вживання наркотичних засобів та психотропних речовин, які становлять серйозну загрозу для фізичного, психічного та соціального розвитку здобувачів освіти. Така діяльність повинна охоплювати освітню, просвітницьку та діагностичну роботу, залучати всіх учасників освітнього процесу та передбачати співпрацю з органами охорони здоров’я, правоохоронними структурами та громадськими організаціями. Лише спільні зусилля допоможуть забезпечити безпечне та здорове освітнє середовище.

Здійснення профілактичної роботи має важливе значення щодо збереження здоров’я та зниження ризику негативних наслідків: академічна неуспішність, соціальна ізоляція, проблеми з психічним здоров’ям, злочинна поведінка – зазначено в методичних рекомендаціях «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби в системі освіти України у 2024/2025 навчальному році» [5].

Основними напрямами профілактичної роботи є:

• просвітницька діяльність – організація заходів спрямованих на запобігання та подолання наслідків вживання наркотичних речовин для фізичного та психічного здоров’я; ознайомлення із правовими аспектами та відповідальністю за зберігання та вживання наркотичних речовин, їх вплив на соціальне життя;
• формування здорового способу життя – впровадження програм із розвитку навичок самоконтролю, прийняття відповідальних рішень, відмови від пропозицій, що несуть загрозу здоров’ю та життю, зокрема здобувачів освіти; організація спортивних, культурних та творчих заходів, які сприяють їх розвитку інтересів і здібностей;
• розвиток життєвих навичок – проведення інтерактивних занять із розвитку комунікативних навичок, стресостійкості, асертивної поведінки; тренінгів із розвитку уміння казати «ні» у ситуаціях ризику;
• попередження ризикової поведінки – раннє виявлення здобувачів освіти, які перебувають у групі ризику, через проведення діагностичних заходів (анкетування, спостереження, бесіди); надання індивідуальної психологічної допомоги та підтримки;
• робота з батьками – проведення консультацій і тренінгів для батьків щодо профілактики наркотичної залежності в сім’ї; надання інформації про ознаки вживання наркотичних речовин і способи реагування;
• підвищення обізнаності педагогів – навчання педагогічних працівників методам раннього виявлення та реагування на ознаки вживання наркотичних речовин; проведення семінарів із розвитку навичок спілкування з учнями в кризових ситуаціях.

У профілактичній роботі фахівцям психологічної служби особливу увагу слід звернути на стан психічного здоров’я підлітків, адже це одна з найбільш піддатливих до спокус категорій. У підлітковому віці найактуальнішими стають соціальні потреби. Підлітки більше часу проводять у колі приятелів, підтримують тісні стосунки з близькими друзями, прагнуть спілкування з протилежною статтю. Їм важливо бути в групі, важливо, що про них подумають інші. Досить часто підлітки роблять імпульсивні вчинки.

Якщо дії підлітка мають руйнівний характер, спрямований на себе, своє здоров’я, зовнішній світ – це деструктивна поведінка, яка може проявлятися в нападах агресії, гніву чи ворожості. Часто така поведінка є відповіддю підлітка на складні обставини, в яких вони опинилися.

Через певні біологічні особливості їм складно мислити критично та бачити небезпеку там, де її помічають дорослі. Підлітки взагалі легко піддаються впливу та схильні до ризикованих дій. Наразі стало можливим маніпулювання підлітками, психіка яких втомлена війною.

Прагнення до емансипації призводить підлітка до «отруєння свободою», при цьому більш частими стають випивки, паління, уживання психоактивних речовин.

Потяг підлітків до вживання наркотичних засобів та психотропних речовин є ознакою більш глибокого особистісного неблагополуччя. Основа цього симптому – психологічна готовність підлітка до їх вживання. Формуючись поволі, поступово, вона реалізується за першої ж можливості, тобто в разі виникнення відповідної ситуації, і є логічним завершенням попереднього розвитку.

Для «важких» підлітків ситуація утрудненості досягнення бажаного дуже часто адекватна ситуації неможливості задоволення потреб. Відсутність розвинутої звички до подолання труднощів, прагнення скоріше відновити стан емоційного благополуччя спонукає підлітка переглянути ситуацію, негативно оцінену дорослими, уявити її собі такою, у якій немає необхідності застосовувати вольові зусилля. Природно, що всі механізми захисної поведінки не усвідомлюються підлітком, він інтуїтивно шукає рішення, які його задовольняють. Важливу роль у цьому відіграє і те, що більшість важких підлітків, незважаючи на наявність великого негативного життєвого досвіду, залишаються внутрішньо інфантильними. Досягнення максимально можливого в таких умовах емоційного благополуччя, прагнення до життя «за принципом задоволення» стали визначальними й сенсоутворювальними мотивами інфантилізму. Тому самоусвідомлення підлітка прямує лише «по лінії найменшого опору».

Психологічна готовність до вживання наркотичних засобів та психотропних речовин полягає в неадекватному сприйнятті ситуацій, пов’язаних із необхідністю подолання життєвих труднощів, налагодження відносин з оточуючими, правильною регуляцією своєї поведінки. Оскільки це особистісне утворення, психологічна готовність до адиктивної поведінки проявляється не завжди, перебуваючи ніби в прихованому (латентному) стані. Вона актуалізується в ситуації утрудненості задоволення значимих соціальних потреб підлітка.

Актуалізацію психологічної готовності до вживання наркотичних засобів та психотропних речовин обумовлюють такі внутрішні та зовнішні причини:

1) нездатність підлітка до правильного виходу із ситуації труднощів у задоволенні актуальних життєво важливих потреб;

2) несформованість або неефективність способів психологічного захисту підлітка, що дозволяє йому хоча б тимчасово зняти емоційне напруження;

3) наявність психотравмуючої ситуації, з якої підліток не знаходить конструктивного виходу.

Отже, у підлітковому віці стан емоційної напруженості, психічного дискомфорту, причини яких не усвідомлюються, виникає дуже часто. Цей критичний етап у розвитку особистості іноді протікає настільки болісно, що підліток прагне пережити його в повному розумінні слова «під наркозом».

Психологічна готовність до вживання наркотичних засобів та психотропних речовин, як системоутворювальний фактор виникнення алкоголізму та наркоманії, одночасно виступає і прогностичним критерієм цих явищ. Іншими словами, визначивши в підлітка наявність такої готовності, можна з упевненістю сказати, що психотравматична ситуація призведе його до зловживання алкоголем чи наркотичними засобами та психотропними речовинами [6].

Здійснення профілактичної роботи у закладах освіти є компонентом загальної системи попередження вживання наркотичних засобів та психотропних речовин неповнолітніми, молоддю та формування здорового способу життя в суспільстві.

Цільовими групами (суб’єктами) профілактики вживання наркотичних засобів та психотропних речовин в освітньому середовищі є здобувачі освіти, а також їхні батьки (законні представники), фахівці освітніх установ (педагоги, медичні працівники, психологи, соціальні педагоги), співробітники органів внутрішніх справ, представники громадських об’єднань і організацій, здатні впливати на формування здорового способу життя в середовищі неповнолітніх і молоді.

Завдання профілактики залежності від психоактивних речовин освітньому середовищі

1. Формування єдиного профілактичного простору в освітньому середовищі шляхом об’єднання зусиль усіх учасників освітнього процесу для забезпечення комплексного системного впливу на цільові групи профілактики.

2. Моніторинг стану організації профілактичної діяльності в освітньому середовищі та оцінка її ефективності, а також характеристика ситуацій, пов’язаних із розповсюдженням уживання наркотичних засобів та психотропних речовин здобувачами освіти, вихованцями освітніх установ.

3. Виключення впливу умов і факторів, здатних провокувати залучення до вживання наркотичних засобів та психотропних речовин здобувачів освіти, вихованців освітніх установ.

4. Розвиток ресурсів, що забезпечують зниження ризику вживання наркотичних засобів та психотропних речовин здобувачів освіти:

• особистісних – формування соціально важливих знань, ціннісних орієнтацій, моральних уявлень і форм поведінки в цільових групах профілактики;
• соціально-середовищних – створення інфраструктури служби соціальної, психологічної підтримки та розвитку позитивно орієнтованих інтересів, дозвілля та здоров’я;
• етико-правових – утвердження в суспільстві всіх форм контролю (юридичного, соціального, медичного), що перешкоджають уживанню наркотичних засобів та психотропних речовин серед здобувачів освіти.

Об’єктами профілактики в освітньому середовищі є здобувачі освіти шкіл, закладів професійно-технічної освіти, закладів інституційного догляду та виховання дітей (пансіонів), а також умови й фактори життя здобувачів освіти, вихованців, пов’язані з ризиком уживання вищевказаних речовин, вплив яких можна коригувати або нівелювати шляхом спеціально організованого профілактичного впливу.

У структурі змісту завдань профілактики в освітньому середовищі виділяють три напрями – первинну, вторинну, третинну профілактику.

Первинна профілактика спрямована на попередження залучення до вживання психоактивних речовин, що викликають залежність. Вона орієнтована на роботу зі здоровими дітьми й особами із груп ризику по вживанню психоактивних речовин. До груп ризику належать неповнолітні та молодь, у найближчому оточенні яких є систематичні споживачі алкоголю і/або наркотичних засобів та психотропних речовин, а також неповнолітні, що знаходяться у важких життєвих обставинах і несприятливих сімейних чи соціальних умовах.

Вторинна профілактика – система соціальних, психологічних і медичних заходів, спрямованих на осіб, які вживають наркотичні засоби та психотропні речовини, з метою запобігання формуванню залежності від психоактивних речовин. Цільовими групами дітей, підлітків і молоді для вторинної профілактики є особи, які систематично вживають психоактивні речовини, але не виявляють ознак формування залежності як хвороби (алкоголізму, токсикоманії, наркоманії).

Третинна профілактика зловживання психоактивних речовин – система соціальних, психологічних і медичних дій із особами, які страждають залежністю від алкоголю, токсичних і наркотичних речовин, спрямованих на запобігання рецидивів патологічної залежності та сприяння відновленню здоров’я, особистісного й соціального статусу хворих, включаючи їх повернення в сім’ю, у заклад освіти, до суспільно-корисних видів діяльності. Третинна профілактика інтегрується з комплексною реабілітацією осіб, які страждають залежністю від психоактивних речовин.

Первинна профілактика є пріоритетним напрямом превентивної діяльності в освітньому середовищі й реалізується переважно через роботу закладів освіти. Основою змісту первинної профілактики в освітньому середовищі є педагогічна профілактика на основі педагогічних і психологічних технологій. Вона пов’язана з формуванням і розвитком в учнів, вихованців особистісних ресурсів, які підвищують їх стійкість до негативних впливів середовища [6].

Ефективним інструментом формування особистісних ресурсів є використання відеоматеріалів (додаток 1). Вони забезпечують візуалізацію життєвих ситуації і можуть бути використаними у здійсненні профілактичної роботи з підлеглими, зокрема:

• реалістично продемонструвати життєві історії, які викликають довіру в аудиторії, зокрема у здобувачів освіти;
• продемонструвати можливі наслідки певної поведінки головних героїв;
• допомогти визначити причинно-наслідкові зв’язки між подіями в житті та персонажів у відеоматеріалі;
• організувати обговорення, що сприятиме глибшому розумінню проблеми, її аспектів і поданню нової інформації, важливої для учасників освітнього процесу.

Таким чином, робота з відеоматеріалами, за умови грамотної організації, стає не лише інструментом демонстрації, але й способом активної участі учасників у формуванні власної позиції щодо профілактики вживання наркотичних засобів та психотропних речовин і зміцнення їхнього фізичного та психічного здоров’я.

Рекомендації щодо посилення ефективності
профілактичних педагогічних заходів для боротьби з
уживанням наркотичних засобів та психотропних речовин

Необхідно активізувати роботу зі здобувачами освіти щодо підвищення ефективності збереження та зміцнення здоров’я в дитячому й молодіжному середовищі, формування здорового способу життя, зменшення ризиків залучення підлітків до вживання наркотичних засобів та психотропних речовин.

1. Посилити роботу щодо розроблення та запровадження в закладах освіти програм здійснення профілактичної роботи, з акцентуванням не лише на наданні достатньої інформації про загрозу життю та здоров’ю здобувачів освіти внаслідок вживання наркотичних засобів та психотропних речовин, а й на доведенні того, що всі життєві проблеми людина здатна вирішити шляхом їх аналізу, глибокого усвідомлення власних потреб та пошуку оптимальних рішень із дотриманням принципів здорового способу життя [7; 9; 12; 17].
2. Для проведення широкомасштабної профілактичної роботи з протидії вживанню наркотичних засобів та психотропних речовин у підлітковому і молодіжному середовищі активно залучати до роботи лікарів загальної практики (сімейної медицини), дільничних лікарів, працівників центрів здоров’я, громадські організації (Міжнародний благодійний фонд «СНІД Фонд Схід-Захід»; Центр «Коло сім'ї»; ГО «Ла Страда-Україна»), молодь різних цільових груп, волонтерів.
3. Посилити профілактичну роботу серед здобувачів освіти шляхом підготовки й розповсюдження спеціальних відеоматеріалів, відповідно до особливостей різних за віком цільових груп, друкованої продукції профілактичного спрямування, проведення тематичних занять, акцій.
4. Сприяти розробці й упровадженню навчальних посібників методичних матеріалів із питань протидії вживанню наркотичних засобів та психотропних речовин, які базуються на результатах найкращих вітчизняних і зарубіжних зразків [8; 11; 18].

Практичні рекомендації
щодо здійснення профілактичної роботи в закладах освіти з питань протидії вживанню наркотичних засобів та психотропних речовин

Для організації належного здійснення профілактичної роботи в закладах освіти з питань протидії вживанню наркотичних засобів та психотропних речовин здобувачами освіти керівникам закладів освіти рекомендовано:

• розробити внутрішню систему здійснення профілактичної роботи в закладі освіти з питань протидії вживанню наркотичних засобів та психотропних речовин, яка передбачатиме чіткі правила, алгоритми дій та відповідальність усіх учасників освітнього процесу;
• створити мультидисциплінарну команду з числа педагогів, працівників психологічної служби і медичних працівників для координації профілактичної роботи в закладі, зокрема з питань протидії вживанню наркотичних засобів та психотропних речовин;
• організувати навчання педагогічного колективу з питань раннього виявлення ознак вживання наркотичних засобів та психотропних речовин серед здобувачів освіти та алгоритмів реагування;
• створити безпечне освітнє середовище: забезпечити відкриту атмосферу довіри між учнями, педагогами та батьками;
• сприяти розробці заходів, спрямованих на профілактику вживання наркотичних засобів і психотропних речовин;
• запровадити моніторинг та аналіз поведінкових змін учнів, зокрема через спостереження, опитування та психологічні діагностики;
• забезпечити співпрацю з батьками здобувачів освіти, проводячи інформаційні зустрічі, тренінги та індивідуальні консультації для підвищення їхньої обізнаності щодо профілактики вживання наркотичних засобів та психотропних речовин;
• інтегрувати профілактичну роботу в освітній процес, включаючи теми здорового способу життя в навчальні плани та позакласну діяльність;
• сприяти розвитку учнівського самоврядування, залучаючи його представників до організації заходів із пропаганди здорового способу життя;
• забезпечити доступність ресурсів для здобувачів освіти, їх батьків і педагогів, зокрема інформаційних матеріалів, контактів довіри та допомоги, розміщених у відкритому доступі;
• організувати партнерську взаємодію із місцевими громадами, правоохоронними органами, медичними установами та громадськими організаціями для спільного вирішення проблеми вживання наркотичних засобів та психотропних речовин серед здобувачів освіти;
• забезпечити конфіденційність та підтримку для здобувачів, які потребують допомоги, організувавши відповідні умови для індивідуальної роботи працівників психологічної служби з підлітками та молоддю;
• розглядати питання запобігання вживанню наркотичних засобів та психотропних речовин здобувачами освіти на засіданнях педагогічної ради або нарадах при директорові закладів освіти не рідше одного разу на семестр.

Працівникам психологічної служби у закладі освіти рекомендовано:

• створити сприятливе середовище для розвитку здорового способу життя, залучаючи учнів до занять спортом, мистецтвом, волонтерською діяльністю та інших видів активних робіт;
• впровадити систему раннього виявлення ризику вживання наркотичних речовин, організувавши тісну співпрацю між педагогами та працівниками психологічної служби;
• забезпечити конфіденційне надання психологічної та психосоціальної допомоги учням, які опинилися у групі ризику, та їхнім сім’ям;
• розробити та затвердити план заходів щодо профілактики вживання наркотичних засобів і психотропних речовин, із урахуванням вікових особливостей здобувачів освіти;
• організовувати регулярні інформаційно-просвітницькі заходи, зокрема лекції, тренінги, круглі столи та інтерактивні заняття за співпраці з іншими структурами: медичними закладами, правоохоронними органами, громадськими організаціями, які займаються питаннями профілактики залежностей для посилення ефективності профілактичної роботи;
• впровадити освітні програми з профілактики вживання наркотичних засобів та психотропних речовин, які відповідають вимогам Міністерства освіти і науки України;
• проводити регулярні консультації для батьків, педагогів щодо ознак вживання наркотичних засобів, методів профілактики та виховання здорового способу життя у здобувачів освіти;
• залучати учасників освітнього процесу до участі в профілактичних акціях та кампаніях, спрямованих на популяризацію здорового способу життя та протидію наркотикам;
• здійснювати моніторинг та оцінювання ефективності: проведення регулярного аналізу результатів профілактичних заходів, коригування програм та освітніх комплексів відповідно до потреб учасників освітнього процесу;
• проводити активні форми роботи з педагогічними працівниками, здобувачами освіти та їхніми батьками, спрямовані на формування навичок здорового способу життя, попередження ризикованої поведінки, підвищення обізнаності щодо наслідків вживання наркотичних засобів та психотропних речовин, а також створення сприятливого середовища для розвитку та навчання.

Рекомендації педагогічним працівникам щодо запобігання вживанню здобувачами освіти наркотичних засобів та психотропних речовин:

• сформувати сприятливу атмосферу закладу освіти, що підтримує здорові стосунки між учнями/здобувачами освіти та мотивує їх до здорового способу життя;
• розвивати у здобувачів освіти рівень знань про здоров`я, зокрема чинників, які впливають на здоров’я, негативні наслідки вживання наркотичних засобів та психотропних речовин;
• сприяти формуванню та зміцненню в учнів позитивної самооцінки, позитивних життєвих цілей, установок і навичок [6].

Отже, здійснення профілактичної роботи в закладах освіти щодо протидії вживанню наркотичних засобів та психотропних речовин є комплексним і багаторівневим завданням, що потребує участі всіх учасників освітнього процесу. Ефективність роботи залежить від системної роботи; розбудови безпечного середовища; активної співпраці усіх учасників освітнього процесу із залученням міжгалузевих фахівців та дотичних громадських організацій; дотримання етичних та партнерських принципів вибудови довірливих стосунків між педагогічними працівниками, здобувачами освіти та їх батьками.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
З ПИТАНЬ ЗДІЙСНЕННЯ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ

В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ З ПИТАНЬ ПРОТИДІЇ ВЖИВАННЮ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ ТА ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН

1. Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.08.2024 р. № 595-2020-п. Відомості Верховної Ради України. 2020. № 585. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/585-2020-%D0%BF#Text.
2. Про здійснення превентивних заходів серед дітей та молоді в умовах воєнного стану в Україні: Лист МОН України від 13.05.2022 р. № 1/5119-2 URL: https://mon.gov.ua/npa/pro-zdijsnennya-preventivnih-zahodiv-sered-ditej-ta-molodi-v-umovah-voyennogo-stanu-v-ukrayini.
3. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними: Закон України від 31.02023 р. № 62/95-ВР. Відомості Верховної Ради України. 202 № 10. Ст. 62. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80#Text.
4. Про схвалення Концепції безпеки закладів освіти: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.02023 р. № 301-2023-р. Відомості Верховної Ради України. 2023. № 301-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/301-2023-%D1%80#Text.
5. Про методичні рекомендації «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби в системі освіти України у 2024/2025 навчальному році»: Лист ІМЗО від 08.08.2024 р. № 21/08-1233. Інститут модернізації змісту освіти. 2024. URL: https://drive.google.com/file/d/1ZMrGsMG5Py_6291KnS_ZD0ouS9nwnY99/view

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

6. Бандура В. Запобігання вживанню здобувачами освіти психоактивних речовин. Джерело педагогічних інновацій. Практичний психолог закладу освіти: науково-методичний журнал. Вип. 4 (36). Харків: Харківська академія неперервної освіти, 2021. 200 с. С. 110–12
   URL: http://edu-post-diploma.kharkov.ua/wp-content/uploads/2021/12/%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%BE-%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%8F-%E2%84%964.2021-%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%82.pdf.
7. Банк програм для неповнолітніх у конфлікті з законом. URL: https://www.msp.gov.ua/content/bank-program-dlya-profilaktiki-socialnogo-siritstva.html.
8. Березюк О. В., Воронцова Т. В., Єресько О. В. та ін. Організація профілактичної роботи у навчальних закладах: посіб. для адміністраторів системи освіти. Київ: «Здоров’я через освіту», 2014. 128 с.
9. Вієвський А. М., Лепеха К. І., Балакірєва О. М. та ін. Комплексна програма з профілактики наркотичних та алкогольних проблем, зорієнтована на учнів 1–11 класів, їх батьків та персонал загальноосвітніх закладів I–III ступенів навчання: загальний виклад програми профілактичних дій. Київ, 2014. 38 с. URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/pozashkilna/kompleksna_programa_2014.doc.
10. Комплексна програма з профілактики наркотичних та алкогольних проблем, зорієнтована на учнів 1–11 класів, їх батьків та персонал загальноосвітніх закладів I–III ступенів навчання. Загальний виклад програми профілактичних дій. URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/pozashkilna/kompleksna_programa_2014.doc.
11. Міжнародні стандарти з профілактики вживання наркотиків. Друге оновлене видання. URL: https://mms.gov.ua/storage/app/sites/16/Molodizhna_polityka/Zdorovui%20sposib%20gitty/izhnarodnistandartizprofilaktikivzhivannyanarkotikivunodc-1.docx.
12. Міжнародні стандарти лікування розладів, пов’язаних із вживанням наркотичних речовин: переглянуте видання з урахуванням результатів польового дослідження. Всесвітня організація охорони здоров'я та Управління з наркотиків та злочинності Організації Об’єднаних Націй, 2020 р. URL: https://www.unodc.org/documents/drug-prevention-and-treatment/UKR_UNODC-WHO_International_Standards_Treatment_Drug_Use_Disorders_unoff_2020.pdf.
13. Павлишин А. Розлад вживання психоактивних (наркотичних) речовин у молоді. URL: https://k-s.org.ua/resources/blog/rozlad-vzhyvannya-psyhoaktyvnyh-narkotychnyh-rechovyn/.
14. Підлісецька Л. Як запобігти зловживанню алкоголем та наркотиками серед підлітків. URL: https://k-s.org.ua/resources/blog/yak-batky-mozhut-zapobigty-zlovzhyvannyu-alkogolem-ta-narkotykamy-sered-pidlitkiv/.
15. Строєва Н. Програма профілактики вживання психоактивних речовин «Свідомий вибір». Київ, 2020. URL: https://afew.org.ua/wp-content/uploads/2021/05/Programa_Svidomij-vibir_web_final.pdf.
16. Строєва Н. Робочий зошит до програми профілактики вживання психоактивних речовин «Свідомий вибір». Київ, 2020.. https://afew.org.ua/wp-content/uploads/2021/05/Zoshit_Svidomij-vibir_web_final.pdf.

В.о. ректора                                                                    Наталія ЧЕПУРНА

Світлана ХАРИТОНОВА

Валентина КУДІН

ДОДАТКИ

Додаток 1

Використання відеоматеріалів/мультиплікаційних фільмів у профілактиці вживання психоактивних речовин [6]

Загальні засади роботи з відеоматеріалами/мультиплікаційними фільмами. Відеоматеріали (також і мультиплікаційні фільми) – це своєрідний різновид кейсів, тобто життєвих історій, ситуацій, що не лише розказані, а й візуалізовані для глядачів, і це робить їх ще більш реалістичними.

Візуалізовані через відеоролики життєві ситуації є надзвичайно корисним ресурсом у профілактичній роботі, адже:

• дозволяють ведучому продемонструвати реальну життєву історію, у яку повірить глядач;
• за відносно короткий проміжок часу продемонструвати учасникам заняття наслідки тієї чи іншої поведінки головних героїв;
• визначити причинно-наслідкові зв’язки між подіями минулого та майбутнього в житті героїв;
• за умови вміло організованого обговорення відеоролику під час пауз у ході перегляду ведучий зможе пояснити бачення учасниками визначеної проблеми,  сприяти усвідомленню  тих чи інших її аспектів, а також подати нову важливу для підлітків інформацію.

Варто пам’ятати, що є деякі обмеження щодо застосування відеоматеріалів у роботі з підлітковою аудиторією. Так, наприклад, для перегляду не можуть використовуватися відеоматеріали, у яких показується технологія виготовлення та вживання наркотичних речовин, є сцени насильства, інші аспекти, що можуть нашкодити підлітку.

Відеосюжет можна переглянути повністю або поділити його на мінісюжети, які повинні закінчуватися завершеними мізансценами й викликати зацікавленість щодо подальшого перегляду. Під час обговорення та  підсумку слід задіяти всіх учасників.

Додатково з відеоматеріалами можна використовувати такі методи:

• інтерактивна гра;
• рольова гра;
• метод кейсів (наприклад, тестових або фото ситуацій);
• мозковий штурм (брейнстормінг);
• дискусія;
• виготовлення колажів;
• написання листів (комусь або ж самому собі);
• різноманітні методи арт-терапії (малювання, ліплення, дописування сценарію фільму або ж переписування його від певного моменту тощо).

Користі від використання відео (часто цей метод називають відеолекторій) не буде, якщо:

• переглянути фільм, а обговорення перенести на інший раз;
• взагалі не обговорювати відеосюжет;
• використовувати триваліший час для перегляду, ніж рекомендовано;
• обговорювати відео дуже коротко («адже й так усе зрозуміло»).

Важливо пам’ятати, що відео використовується не для того, щоб заповнити час. Головна особливість цього методу – реалізм, який ґрунтується на фактах. Використання його дозволяє найактуальніші запитання розглядати без зайвого ризику.

Відеоматеріали/мультиплікаційні фільми в роботі з підлітками

Що ж таке відеоматеріал/мультиплікаційний фільм і якою може бути користь від його перегляду? Часто фахівці недооцінюють роль відеопродукції/мультиплікації в профілактичній і навіть корекційній роботі, вважаючи, що це просто цікава казка, перегляд якої допомагає заповнити вільний час. Однак це не так. Для дитини чи підлітка це реалії, у які легко переносяться та сприймаються як справжні. Для безпритульних і бездоглядних дітей та підлітків мультфільм чи відеоматеріал залишається актуальним аж чи не до юнацького віку через їх певний інфантилізм і соціально-педагогічну занедбаність. Яскравість фарб, насиченість образами, чудернацькими істотами, які допомагають візуалізувати добро та зло, роблять матеріал незамінним інструментом виховної роботи з дітьми та підлітками, що ґрунтується на потребах самої дитини, є ненав’язливою, природною.

При цьому варто розуміти, що відеоматеріали/мультфільми можуть як розвивати мислення, логіку, фантазію, формувати уявлення про добро та зло, так і навпаки – можуть сприяти розумовій деградації, агресії, неадекватному сприйняттю дійсності. Тому дуже важливо правильно підбирати матеріал  для перегляду, намагаючись під час вибору відповісти на запитання: «Для чого?», «Навіщо?», «Чого вчить цей відеофільм/мультфільм?».

Технологія використання відеофільмів/мультфільмів                                 у просвітницько-профілактичних заходах

Підготовчий блок

Готуючись до заняття, необхідно пам’ятати про схему педагогічної взаємодії, запропоновану директором Міждисциплінарного центру дидактики вищої школи Білефельдського університету В. Д. Вебером. Тобто з огляду на цільову групу та її особливості:

• визначити мету заняття;
• окреслити його зміст;
• дібрати найефективніші та найзручніші методи відповідно до вашої цільової групи та межових умов;
• ще раз проаналізувати межові умови, виходячи з них, або утвердитися в обраних методах, або ж подумати про інші;
• провести невеличку рефлексію (я – ведучий). Проаналізувати, чи достатньо інформації з проблеми, що  необхідно вам ще переглянути, готуючись до заняття.

Попередній перегляд відеоматеріалу/мультфільму

Обов’язково НЕ ОДИН раз перегляньте матеріал перед тим, як транслювати його здобувачам освіти!

Намагайтеся подивитись очима підлітків, подумайте завчасно про те, як вони можуть відповісти на те чи інше запитання, якою може бути їх емоційна реакція. Спробуйте виокремити найважливіші проблеми в цьому матеріалі/мультфільмі.

Підготовка для використання наочних матеріалів:

• маючи наочні або ж інформаційні матеріали з питань профілактики ризикованої поведінки (плакати, буклети, брошури та ін.), зробіть стенд або ж оформіть невеликий столик, на якому вони будуть розміщені, це обов’язково приверне увагу підлітків;
• тематичні листівки, буклети, роздайте у кінці заходу кожному учасникові з побажаннями ознайомитися з ними й передати іншим підліткам.

До уваги! Обов’язково підбирайте буклети, які будете роздавати підліткам, з огляду на інтелектуальні потреби підлітків, читацькі можливості, а також на адекватність тієї інформації, що розміщена на листівці чи буклеті.

Дискусія в ході заняття має бути керованою ведучим, щоб не відволікатися від теми.

Оцінка ефективності заняття

Під час підготовки до занять подумайте критерії ефективності заняття та рівень отриманої учасниками інформації. Адже важливо спрогнозувати реакцію учасників заняття!

Перед початком роботи з групою підлітків варто провести фокус-групу, щоб визначити їх рівень обізнаності з проблеми. Провівши своєрідну вхідну діагностику, можна визначити продуктивність проведеної роботи.

БЛОК А. Початок заняття. Знайомство з учасниками заняття

При першій зустрічі з підлітками варто познайомитися та створити невимушену, доброзичливу атмосферу, що дасть можливість розгорнути відверту розмову. Це легко вийде, якщо комунікація здійснюється неформальними прийомами, спілкування проходить на позитивній ноті, педагог-тренер із готовністю відповідає на їх запитання.

Наступним кроком варто коротко ознайомити підлітків із планами щодо спільної діяльності, почати входження в заняття та допомогти підліткам розкрити нові сторони один одного.

Далі необхідно пригадати, що відбувалося на попередніх заняттях. Так само підтримка сприятливої дружньої атмосфери не відміняється! Тому неформальне знайомство так само може мати місце на початку заняття.

БЛОК Б. Налаштування на перегляд відеоматеріалу/мультфільму

Перед переглядом матеріалу глядачів варто налаштувати на активну участь у занятті та викликати зацікавленість, увагу до сюжету. Використовуймо для цього активізуючі вправи та обговорюємо загальну інформацію про мультиплікаційний чи відеофільм. Потрібно розкрити підліткам тему заняття.

Запитання для активізації уваги можуть бути такими:

• Чи знаєте ви що таке мультиплікаційний чи відеофільм?

До уваги! Якщо учасники відповідають «так», то можна перейти до наступного запитання. У разі, якщо виникли труднощі з відповіддю на це запитання, то ведучому варто коротко й доступно пояснити, що таке мультиплікаційний фільм.

• Які улюблені ваші мультфільми?
• Чи сподобалося б вам навчатися або слухати яку-небудь пізнавальну інформацію за допомогою мультфільмів?

Як ще можна актуалізувати увагу глядачів?

• Проведіть коротке обговорення проблеми, розгляду якої ви присвячуєте заняття.
• Запропонуйте глядачам спостерігати мультфільм, уявляючи себе другом головного героя та учасником мультфільму.
• Запропонуйте глядачам під час перегляду мультфільму запам’ятовувати все, що відбувається з головним героєм, а потім під час обговорення відповісти: «А як би ви відповіли на те чи інше запитання, якщо б опинилися на місці героя? Як би вчинили ви?»

БЛОК В. Варіанти безпосередньої роботи з відео-мультфільмом

Як уже було зазначено вище, мультфільм можна переглядати частинами або ж повністю.

Перегляд відео/мультфільму уривками

Цей варіант перегляду будується на детальному обговоренні певних уривків (частин сюжету) матеріалу для більшого акцентування уваги саме на виокремлених проблемах. Кожен фільм, із яким працюєте, може мати декілька сюжетних ліній, підіймати декілька проблем. Отже, роблячи паузи, маєте можливість опрацювати кожну з них  окремо, або ж навпаки, більшу увагу приділити саме одній із них, що є на цей час найбільш актуальною для обраної цільової аудиторії.

Такий варіант перегляду відео/мультфільмів, коли учасники не знають чим закінчиться історія або ж конкретний сюжет, містить ще одну цікаву можливість для ведучого-тренера, як того, хто працює над зміною ризикованої поведінки дитини. Адже в цьому разі зберігається можливість для учасників фантазувати навколо сюжету та пропонувати власні варіанти подальших подій у фільмі. Отже, для ведучого відкривається можливість побачити, якими очима підлітки дивляться на світ, чи вважають вони проблеми, які ви пропонуєте для обговорення, актуальними, яким чином вони обирають шляхи їх розв’язання, як вибудовують причинно-наслідкові зв’язки між певними подіями та їх наслідками. Власне, їх бачення ситуації, фантазії щодо того, як ситуація може розгортатися далі, будуть своєрідною проєкцією своєї  життєвої історії.

До уваги! Якщо планується переглядати відео/мультфільм частинами та обговорювати конкретний випадок, що стався з головним героєм, необхідно щоразу зупиняти перегляд на необхідному сюжеті.

Перегляд відео/мультфільму повністю

Учасники переглядають фільм до кінця, а потім разом із  ведучим-тренером обговорюють сюжет. Варто враховувати, що цей варіант заняття також передбачає необхідність повернення до деяких сюжетів і їх повторний перегляд, але виключає пропозиції ведучого щодо продовження учасниками сюжету, певної ситуації.

Питання, які будуть запропоновані для обговорення підлітковій аудиторії, формуються за таким самим принципом, як це продемонстровано в картці із тими ж запитаннями для обговорення фотокейсу. Починаючи від найпростіших питань, що дозволяють загалом охарактеризувати учасниками заняття побачене, важливо переходити до складніших запитань, що розширюють бачення підлітками проблеми, дають можливість глибше в неї зануритися та шляхом скерованої ведучим дискусії знайти відповіді на  важливі запитання.

Так, перший блок запитань, які можна поставити підліткам на основі побаченого (чи  всього фільму, чи  окремої частини), як правило, носять суто репродуктивний характер, тобто дозволяють підліткам якомога глибше розглянути запропоновану в цьому мультфільмі ситуацію, «зануритись» у переглянутий сюжет. Запитання можуть бути такого характеру:

1. Що відбувалось у відео/мультфільмі (сюжеті)?

2. Що робили головні герої?

3. Про що вони думали та про що говорили?

4. Як ви вважаєте, що могло трапитися до зображених подій?

5. А що може відбутися після? (актуально в тому разі, якщо фільм переглянуто не повністю).

Другий блок запитань, як правило, носить більш продуктивний характер, вони дають змогу глибше зануритись у проблему, яка представлена в сюжеті або ж відео/мультфільмі загалом, деталізувати її, окреслити низку дотичних питань. Можуть починатися із займенників: Чому?, Як?, Коли?, Навіщо? тощо.

Третій блок запитань може допомогти учасникам заняття побудувати причинно-наслідкові зв’язки між певними явищами, поведінкою героїв і тими ситуаціями, до яких той чи інший варіант поведінки призвів героя, а також провести паралелі з «мультяшними» ситуаціями та ситуаціями з реального повсякденного життя. Можуть починатися зі слів: «Наведіть приклади...», «А як би вчинили ви?», «Чи можлива така ситуація насправді?» тощо.

На завершальному етапі заняття, присвяченому перегляду відео/мультфільму, та після детального його обговорення варто використати ряд вправ, інтерактивних або ж рольових ігор, які допоможуть підліткам отримати додаткову інформацію щодо теми, конкретні поради, а також за можливості сформувати  важливі в контексті теми вміння або ж навички.

Тривалість заняття. З огляду на категорію неповнолітніх, для роботи з якими розроблено ці методичні рекомендації, варто не проводити заняття довше 45 хв. Обрати оптимальний набір вправ, що будуть тематично пов’язані з мультиплікаційним фільмом, логічно доповнять його та сприятимуть досягненню основної мети заняття, а також профілактичної роботи в цілому [11].

Додаток 2

Гарячі лінії допомоги

ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                                            Директор Кумейківської гімназії

                                                                             _______Людмила БОНДАРЕНКО

                                                                             ______________

ЗАХОДИ

Кумейківської гімназії

про проведення Тижня безпеки дорожнього руху

з 14-20 листопада 2022 року

                                                                            ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                                            Директор Кумейківської гімназії

                                                                             _______Людмила БОНДАРЕНКО

                                                                             ______________

ЗАХОДИ

Кумейківської гімназії

щодо відзначення 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди

                                                                                 ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                                                Директор Кумейківського                          

                                                                                ЗЗСО І-ІІ ступенів

                                                                                _____ Людмила БОНДАРЕНКО

                                                                                ________________

ЗАХОДИ

Кумейківського ЗЗСО І-ІІ ступенів щодо попередження дитячого дорожньо-транспортного травматизму

2022-2023 н.р.

                                                                            ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                                            Директор Кумейківської гімназії

                                                                             _______Людмила БОНДАРЕНКО

                                                                             ______________

ЗАХОДИ

Кумейківської гімназії щодо профорієнтаційної роботи в 2022-2023 н.р.