Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів із зарубіжної літератури
Рівні навчальних досягнень учнів |
Бали |
Оцінювання навчальних досягнень учнів |
Початковий |
1 |
Учні відтворюють матеріал на елементарному рівні, називаючи окремий літературний факт або явище. |
2 |
Учні розуміють навчальний матеріал на елементарному рівні його засвоєння, відтворюють якийсь фрагмент окремим реченням. |
|
3 |
Учні сприймають навчальний матеріал, дають відповідь у формі зв’язного висловлювання (з допомогою вчителя). |
|
Середній |
4 |
Учні володіють літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння, відтворюють |
незначну його частину, дають визначення літературного явища без посилання на текст. |
||
|
5 |
Учні володіють матеріалом та окремими навичками аналізу літературного твору, з допомогою вчителя відтворюють матеріал і наводить приклади з тексту. |
6 |
Учні володіють матеріалом, відтворюють значну його частину, з допомогою вчителя знаходять потрібні приклади у тексті літературного твору. |
|
Достатній |
7 |
Учні володіють матеріалом і навичками аналізу лiтературного твору за поданим учителем зразком, наводять окремі власні приклади на підтвердження певних суджень. |
8 |
Учні володіють матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно-комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя виправляють допущені помилки й добирають аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку. |
|
9 |
Учні володіють матеріалом та навичками ціліснокомплексного аналізу художнього твору, систематизують та узагальнюють набуті знання, самостійно виправляють допущені помилки, добирають переконливі аргументи на підтвердження власного судження. |
|
Високий |
10 |
Учні володіють матеріалом та навичками ціліснокомплексного аналізу літературного твору, виявляють початкові творчі здібності, самостійно оцінюють окремі нові літературні явища, знаходять і виправляють допущені помилки, працюють з різними джерелами інформації, систематизують та творчо використовують дібраний матеріал. |
11 |
Учні на високому рівні володіють матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлюють |
|
свої думки, самостійно оцінюють різноманітні явища культурного життя, виявляючи власну позицію щодо них. |
||
12 |
Учні вільно володіють матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляють особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, схильність до літературної творчості. |
Види робіт із зарубіжної літератури
Основними видами класних і домашніх письмових робіт:
- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;
- написання навчальних класних творів;
- виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе; створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо);
- тестування;
- складання планів (простих і складних);
- складання таблиць, схем римування, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниководовідковою літературою та інші види робіт, передбачені чинними програмами для базової школи тощо.
Основними видами класних і домашніх усних робіт із зарубіжної літератури є:
- виразне читання художніх текстів;
- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;
- складання усних навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і обсягу;
- читання напам'ять;
- переказ (докладний і стислий) тощо.
Розвиток мовлення, контрольні роботи.
Можливі види робіт із розвитку мовлення:
- складання оповідання (казки) за прислів’ям;
- добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;
- введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;
- усний переказ оповідання, епізоду твору;
- твір-характеристика персонажа;
- написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;
- написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;
- твір-опис за картиною;
- складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);
- підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;
- складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;
- написання реферату;
- ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;
- написання листа авторові улюбленої книжки;
- інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.
Можливі види контрольних робіт:
- тест;
- відповіді на запитання;
- контрольний літературний диктант;
- анкета головного героя;
- комбінована контрольна робота тощо;
- письмові контрольні твори.
Правила перевірки контрольних письмових творів із зарубіжної літератури
За наявності у творі більше п’яти поправок оцінка знижується на бал.
Оцінка за контрольний твір є середнім арифметичним за зміст і грамотність.
Орієнтовний обсяг письмового твору
Клас |
Кількість сторінок |
5 |
0,5-1,0 |
6 |
1,0 – 1,5 |
7 |
1,5-2,0 |
8 |
2,0-2,5 |
9 |
2,5-3,0 |
10 |
3,0-3,5 |
11 |
3,5-4,0 |
Вимоги до написання творів
5 клас
Серед умінь і навичок, які повинен набути учень п’ятого класу на уроках літератури, особливу увагу приділяють умінню усно та письмово переказувати текст (докладно, стисло, вибірково), встановлювати зв’язки між подіями твору,
характеризувати персонажів (головних і другорядних) на основі їхніх вчинків, знаходити в тексті зображувальні та виражальні засоби мови, пояснювати їхню художню роль. Написання твору дає змогу розвивати ці навички, працювати послідовно, поступово ускладнюючи вид завдання. Теми, які пропонуються у п’ятому класі, враховують саме послідовність набуття навичок аналізу художнього твору: від власне переказу окремих епізодів до їх порівняння, аналізу зв’язків, характеристики героїв, художніх засобів виразності.
6 клас
У шостому класі на уроках літератури вдосконалюються вміння письмово переказувати докладно, вибірково і стисло невеликі за обсягом епічні твори або фрагменти з них, зокрема фрагменти з елементами опису (пейзажу, інтер’єру, портрета). У творах учні повинні продемонструвати знання сюжету, основних образів та ідеї художнього твору, вміння виділяти у творі ключові епізоди та встановлювати зв’язки між ними, характеризувати та порівнювати героїв твору, їхні чесноти, цінності та почуття. Як вид письмової роботи у шостому класі пропонується і складання плану (простого і складного) характеристики героя, твору роздуму про героя.
7 клас
У сьомому класі на уроках літератури вдосконалюються вміння розрізняти й оцінювати риси літературних героїв, висловлювати власну думку про них, давати письмово розгорнуту відповідь на поставлене питання. Учні вчаться визначати ідейнохудожню роль елементів сюжету (експозиції, зав’язки, кульмінації, розв’язки) та засобів художньої виразності (тропів) у творі. Особлива увага приділяється характеристиці та порівнянню тематики й проблематики, сюжету і героїв різних творів. Як вид письмової роботи у сьомому класі пропонується і складання складного плану характеристики образів, роздуму над проблема ми, порушеними у художньому творі. Основним жанром твору у сьомому класі стає твір-роздум. Теми, які пропонуються у сьомому класі, зорієнтовані на розкриття ідейного змісту та проблематики художнього твору, формування навичок самостійного аналізу.
8 клас
У восьмому класі на уроках літератури вдосконалюються навички аналізу твору:
визначення ідейно-художньої ролі елементів сюжету, композиції, пейзажу, авторської характеристики героя, його вчинків, портрета. Учні вчаться розрізняти, оцінювати конфлікти і чинники духовного життя літературних героїв. Як вид письмової роботи у восьмому класі пропонується і складання плану власного усного або письмового висловлювання. Жанри і характер учнівських письмових робіт урізноманітнюються: твір роздум про художній твір, відгук, анотація. Теми, які пропонуються у восьмому класі, зорієнтовані на розкриття конфліктів, складності духовного життя літературних героїв.
9 клас.
Вдосконалюються навички оцінювання конфліктів, героїв, проблематики, сюжету, композиції програмових творів. Учні вчаться визначати систему образів твору, аналізувати мистецьке явище в єдності змісту і форми, мотивувати свою оцінку прочитаних творів. Письмові роботи, які пропонуються учням для виконання, різні за обсягом, характером і жанром: твір-роздум, твір-мініатюра, відповідь на проблемне питання, есе, тези до усного виступу з проблем твору.
Виразне читання напам’ять
- Відтворення емоційної насиченості твору (внутрішнє «бачення», робота творчої уяви читця – особливо поетичного тексту).
- Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту тексту.
- Вміння висловити своє особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам.
Критерії оцінювання виразного читання напам’ять художніх творів
Рівні навчальних досягнень |
Критерії оцінювання |
|
Початковий |
1 |
Учень монотонно читає напам’ять лише окремі фрази художнього тексту. |
2 |
Учень невиразно читає напам’ять невеличкий фрагмент рекомендованого для вивчення твору. |
|
3 |
Учень читає напам’ять недостатній за обсягом уривок твору зі значною кількістю фактичних мовленнєвих помилок. |
|
Середній |
4 |
При читанні напам’ять твору учень допускає значну кількість помилок різного характеру. |
5 |
Учень читає вивчений напам’ять твір зі значними змістовими неточностями, порушенням правил техніки мовлення. |
|
6 |
Учень читає напам’ять художній твір з окремими орфоепічними та змістовими огріхами. |
|
Достатній |
7 |
При читанні напам’ять твору учень правильно, чітко передає зміст твору, але виконує його невиразно, монотонно. |
8 |
Вивчений напам’ять твір учень читає з окремими декламаційними огріхами. |
|
9 |
Учень виразно читає напам’ять вивчений твір, але час від часу допускає змістові неточності. |
|
Високий |
10 |
Учень виразно, без помилок та неточностей, декламує твір напам’ять. |
11 |
Вивчений напам’ять твір учень декламує, виявляючи індивідуальне розуміння тексту, своє ставлення до прочитаного. |
|
12 |
Читання напам’ять твору учнем відзначається високим рівнем артистизму, мовленнєвої вправності. Учень виявляє особисте ставлення до прочитаного, може сформулювати і висловити своє «надзавдання» (мету) читання твору. |
Пам’ятка перевірки ведення зошитів
№ |
Зміст роботи |
|
1 |
Назва предмета |
|
· Клас |
||
· Кількість зошитів |
||
· Кількість учнів у групі(класі) |
||
2 |
Дотримання єдиного мовного режиму: |
|
· Підпис |
||
· Зовнішній вигляд |
||
· Культура ведення (додержання полів, назва робіт, дата, наявність схем, підкреслень, чистота виконання) |
||
Наявність робочих зошитів та зошита для контрольних робіт |
||
3 |
Зміст робіт, відповідність їх вимогам програми |
|
· Різноманітність видів робіт |
||
· Рівень складності робіт |
||
4 |
Обсяг і характер робіт: |
|
· Кількість сторінок у класній та у домашній роботі |
||
· Робіт за зразком (класних і домашніх) |
||
· Кількість творчих робіт (класних і домашніх) |
||
Кількість самостійних робіт (класних і до-машніх) |
||
5 |
Система письмових робіт (класних і домашніх): |
|
· Всього робіт |
||
Співвідношення за обсягом між домашніми і класними роботами |
||
· Систематичність ведення письмових робіт (на уроках і вдома) |
||
6 |
Наявність диференційованого та індивідуального підходів |
|
7 |
Система роботи над помилками, грамотність |
|
8 |
Оцінювання письмових робіт, відповідність оцінок нормам |
|
9 |
Робота викладача з зошитами (система перевірки, якість перевірки, методи ви-правлення помилок, зразки та записи викладача) |
|
10 |
Виставка зошитів |
|
11 |
Дозування домашніх завдань, їх диференціація |
|
12 |
Висновки і пропозиції |
ВИДИ ПОМИЛОК У ПИСЬМОВІЙ РОБОТІ |
|
З (змістові) |
Не розкрито тему переказуваного тексту. Нечітко передано головну думку тексту. Додано щось зайве. Про щось сказано недостатньо. Порушено послідовність викладу. |
Л (лексичні) |
Слово вжите в невластивому йому значенні. Невиправдано повторюється слово або спільнокореневі слова. Вжите російське слово замість українського. Вжите зайве слово. |
Г (граматичні) |
Ужите неправильно утворене слово. Використане перекручене або спотворене слово. Слова неправильно поєднані між собою. Неправильно побудоване речення. |
І (орфографічні) |
Слово записане з порушенням правил щодо написання літер, які позначають ненаголошені голосні звуки, приголосні звуки, що уподібнюються, неправильно вжито м»який знак або апостроф і т.ін. |
V (пунктуаційні) |
Неправильно розставлені розділові знаки. |
Критерії оцінювання письмових робіт (творів та переказів)
Рівні |
Бали |
ПОМИЛКИ за зміст (З) |
Грамотність |
|
І + V |
Л + Г + Ст. |
|||
І |
1 |
Окремі речення |
15 — 16, > |
9 — 10 |
2 |
Окремі фрагменти |
13 — 14 |
||
3 |
Менше ½ норми |
11 — 12 |
||
ІІ |
4 |
7 |
9 — 10 |
7 — 8 |
5 |
6 |
7 — 8 |
||
6 |
5 |
5 — 6 |
||
ІІІ |
7 |
4 |
4 |
5 — 6 |
8 |
3 |
3 |
||
9 |
2 |
1 + 1 (негр.) |
||
ІV |
10 |
1 |
1 |
3 |
11 |
— |
1 (негр.) |
2 |
|
12 |
— |
— |
1 |
|
Негрубі помилки, повторювані й однотипні. У підрахунку помилок: 2 негрубі вважати за одну помилку; повторювані — за одну; однотипні — на одне правило, але в різних словах — різні помилки; 5 виправлень — 1 помилка. План — не враховується. Для творів. Якщо обсяг твору значно перевищує середній, то + 1бал (або — 1 бал). |
Оцінюючи письмові роботи (перекази, твори), враховують наявність:
1) орфографічних та пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації (перша позиція);
2) лексичних, граматичних і стилістичних помилок (друга позиція).
Загальну оцінку за мовне оформлення (МО) виводять таким чином:
до бала за орфографію та пунктуацію додають бал, якого заслуговує робота за.кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок, одер-жана сума ділиться на 2:
МО — 3 — 5 : 8 б. (8 + 8): 2 = 8 б.
І +V Л+Г+Ст.
Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається кількість балів за мовне оформлення і їхня сума ділиться на 2:
З — 2: 9 б. МО — 4 + 6: 7 б. (9+7): 2 = 8 б.
При цьому якщо частка не є цілим числом, вона закруглюється в бік більшого числа.
Остаточний вигляд запису: З — 2 : 9 б. МО — 3 — 5 : 8 б. 9 б.
ації змісту освіти.