Голодомор 1932–1933 років
Голодомор 1932–1933 років — це рана, що не гоїться. Це біль нашого народу, який пережив немислиме. Їх намагалися позбавити хліба, але не змогли позбавити нас пам’яті.
Сьогодні в нашій гімназії ми згадували тих, хто не мав шансу вижити.
На лінійці прозвучала тиша — тиша, яка болить. Тиша, у якій мільйони українських голосів так і не змогли промовити своїх мрій, радостей, планів на життя.
Сьогодні ми стояли разом — учні, вчителі, друзі — і кожен думав про своє. Про тих, хто загинув. Про те, як важливо не мовчати. Про те, що сила народу починається з пам'яті.
Запалімо свічку.
За всіх, кого забрав голод.
За тих, кому не дали вирости.
За Україну, яка вистояла.
Пам’ятаємо — значить живемо.

